Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/25665
Назва: Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання)
Інші назви: DIACHRONY AND SYNCHRONY OF GERMAN LANGUAGE INFLUENCES IN THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD (AT THE LEVEL OF FEMININITIVE FORMATION AND FEMININITIVE USE)
Автори: Брус, Марія Петрівна
Ключові слова: мовна картина світу
діахронія і синхронія
фемінітиви-германізми
українсько-німецькі мовні контакти
генманські запозичення
Дата публікації: 2025
Видавництво: Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород
Бібліографічний опис: Брус М. П. Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання). Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород, 2025. Вип. 42. Т. 3. С. 23–30.
Короткий огляд (реферат): У контексті антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ щодалі більшої актуальності набуває поняття мовної картини світу як засобу експлікації концептуальної картини світу. Одних із шляхів ускладнення обох картин світу є запозичення зі споріднених і неспоріднених мов, унаслідок опосередкованих або безпосередніх контактів між народами та їхніми мовами. Для збагачення й поглиблення української мовної картини світу чималу роль відіграють українсько-німецькі контакти, еволюція яких охопила всю історію розвитку української мови та зумовила поповнення власного лексикону запозиченнями давнього германського й сучасного німецького походження. Дослідження українсько-німецьких контактів та їхнього значення в розбудові власної мовної картини світу сфокусовано на фемінітивах-германізмах. Тому стаття присвячена розкриттю історії фемінітивів германського походження на українському ґрунті як засобах іншомовного впливу на розвиток української мовної картини світу. З погляду синхронії та діахронії такі номінативні одиниці класифіковано на давні германські запозичення й сучасні німецькі слова та схарактеризовано відповідно до писемних історичних періодів розвитку української мови. Проведений аналіз такої категорії слів дав змогу констатувати, що фемінітиви-германізми стали результатом тривалих і безперервних українсько-німецьких мовних контактів, у процесі яких лексикон української мови поповнився в основному фемінітивами, мотивованими маскулінативами германського походження, та поодинокими власне німецькими словами. У давньоукраїнський період – це були поодинокі назви жінок, більшою мірою зафіксовано їх у староукраїнський і новий український період, а найбільший процес творення і влиття в мовну картину світу припав для них на ХІХ і ХХ ст. Загалом фемінітиви-германізми несуттєво вплинули на формування категорії жіночості української мови і власної мовної картини світу. Це переважно пасивні слова зі специфічними національними ознаками., що вживаються в розмовному чи діалектному мовленні.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/25665
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФФілолог)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Брус М.П. 2025. Діахронія та синхронія німецьких-23-30 (1).pdf454.12 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.