Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/25665| Назва: | Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання) |
| Інші назви: | DIACHRONY AND SYNCHRONY OF GERMAN LANGUAGE INFLUENCES IN THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD (AT THE LEVEL OF FEMININITIVE FORMATION AND FEMININITIVE USE) |
| Автори: | Брус, Марія Петрівна |
| Ключові слова: | мовна картина світу діахронія і синхронія фемінітиви-германізми українсько-німецькі мовні контакти генманські запозичення |
| Дата публікації: | 2025 |
| Видавництво: | Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород |
| Бібліографічний опис: | Брус М. П. Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання). Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород, 2025. Вип. 42. Т. 3. С. 23–30. |
| Короткий огляд (реферат): | У контексті антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ щодалі більшої актуальності набуває поняття мовної картини світу як засобу експлікації концептуальної картини світу. Одних із шляхів ускладнення обох картин світу є запозичення зі споріднених і неспоріднених мов, унаслідок опосередкованих або безпосередніх контактів між народами та їхніми мовами. Для збагачення й поглиблення української мовної картини світу чималу роль відіграють українсько-німецькі контакти, еволюція яких охопила всю історію розвитку української мови та зумовила поповнення власного лексикону запозиченнями давнього германського й сучасного німецького походження. Дослідження українсько-німецьких контактів та їхнього значення в розбудові власної мовної картини світу сфокусовано на фемінітивах-германізмах. Тому стаття присвячена розкриттю історії фемінітивів германського походження на українському ґрунті як засобах іншомовного впливу на розвиток української мовної картини світу. З погляду синхронії та діахронії такі номінативні одиниці класифіковано на давні германські запозичення й сучасні німецькі слова та схарактеризовано відповідно до писемних історичних періодів розвитку української мови. Проведений аналіз такої категорії слів дав змогу констатувати, що фемінітиви-германізми стали результатом тривалих і безперервних українсько-німецьких мовних контактів, у процесі яких лексикон української мови поповнився в основному фемінітивами, мотивованими маскулінативами германського походження, та поодинокими власне німецькими словами. У давньоукраїнський період – це були поодинокі назви жінок, більшою мірою зафіксовано їх у староукраїнський і новий український період, а найбільший процес творення і влиття в мовну картину світу припав для них на ХІХ і ХХ ст. Загалом фемінітиви-германізми несуттєво вплинули на формування категорії жіночості української мови і власної мовної картини світу. Це переважно пасивні слова зі специфічними національними ознаками., що вживаються в розмовному чи діалектному мовленні. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/25665 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФФілолог) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Брус М.П. 2025. Діахронія та синхронія німецьких-23-30 (1).pdf | 454.12 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.