Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/25665
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБрус, Марія Петрівна-
dc.date.accessioned2026-07-01T09:39:35Z-
dc.date.available2026-07-01T09:39:35Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationБрус М. П. Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання). Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород, 2025. Вип. 42. Т. 3. С. 23–30.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/25665-
dc.description.abstractУ контексті антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ щодалі більшої актуальності набуває поняття мовної картини світу як засобу експлікації концептуальної картини світу. Одних із шляхів ускладнення обох картин світу є запозичення зі споріднених і неспоріднених мов, унаслідок опосередкованих або безпосередніх контактів між народами та їхніми мовами. Для збагачення й поглиблення української мовної картини світу чималу роль відіграють українсько-німецькі контакти, еволюція яких охопила всю історію розвитку української мови та зумовила поповнення власного лексикону запозиченнями давнього германського й сучасного німецького походження. Дослідження українсько-німецьких контактів та їхнього значення в розбудові власної мовної картини світу сфокусовано на фемінітивах-германізмах. Тому стаття присвячена розкриттю історії фемінітивів германського походження на українському ґрунті як засобах іншомовного впливу на розвиток української мовної картини світу. З погляду синхронії та діахронії такі номінативні одиниці класифіковано на давні германські запозичення й сучасні німецькі слова та схарактеризовано відповідно до писемних історичних періодів розвитку української мови. Проведений аналіз такої категорії слів дав змогу констатувати, що фемінітиви-германізми стали результатом тривалих і безперервних українсько-німецьких мовних контактів, у процесі яких лексикон української мови поповнився в основному фемінітивами, мотивованими маскулінативами германського походження, та поодинокими власне німецькими словами. У давньоукраїнський період – це були поодинокі назви жінок, більшою мірою зафіксовано їх у староукраїнський і новий український період, а найбільший процес творення і влиття в мовну картину світу припав для них на ХІХ і ХХ ст. Загалом фемінітиви-германізми несуттєво вплинули на формування категорії жіночості української мови і власної мовної картини світу. Це переважно пасивні слова зі специфічними національними ознаками., що вживаються в розмовному чи діалектному мовленні.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherЗакарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгородuk_UA
dc.subjectмовна картина світуuk_UA
dc.subjectдіахронія і синхроніяuk_UA
dc.subjectфемінітиви-германізмиuk_UA
dc.subjectукраїнсько-німецькі мовні контактиuk_UA
dc.subjectгенманські запозиченняuk_UA
dc.titleДіахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання)uk_UA
dc.title.alternativeDIACHRONY AND SYNCHRONY OF GERMAN LANGUAGE INFLUENCES IN THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD (AT THE LEVEL OF FEMININITIVE FORMATION AND FEMININITIVE USE)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ФФілолог)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.