Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/25665Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Брус, Марія Петрівна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-07-01T09:39:35Z | - |
| dc.date.available | 2026-07-01T09:39:35Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.citation | Брус М. П. Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання). Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород, 2025. Вип. 42. Т. 3. С. 23–30. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/25665 | - |
| dc.description.abstract | У контексті антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ щодалі більшої актуальності набуває поняття мовної картини світу як засобу експлікації концептуальної картини світу. Одних із шляхів ускладнення обох картин світу є запозичення зі споріднених і неспоріднених мов, унаслідок опосередкованих або безпосередніх контактів між народами та їхніми мовами. Для збагачення й поглиблення української мовної картини світу чималу роль відіграють українсько-німецькі контакти, еволюція яких охопила всю історію розвитку української мови та зумовила поповнення власного лексикону запозиченнями давнього германського й сучасного німецького походження. Дослідження українсько-німецьких контактів та їхнього значення в розбудові власної мовної картини світу сфокусовано на фемінітивах-германізмах. Тому стаття присвячена розкриттю історії фемінітивів германського походження на українському ґрунті як засобах іншомовного впливу на розвиток української мовної картини світу. З погляду синхронії та діахронії такі номінативні одиниці класифіковано на давні германські запозичення й сучасні німецькі слова та схарактеризовано відповідно до писемних історичних періодів розвитку української мови. Проведений аналіз такої категорії слів дав змогу констатувати, що фемінітиви-германізми стали результатом тривалих і безперервних українсько-німецьких мовних контактів, у процесі яких лексикон української мови поповнився в основному фемінітивами, мотивованими маскулінативами германського походження, та поодинокими власне німецькими словами. У давньоукраїнський період – це були поодинокі назви жінок, більшою мірою зафіксовано їх у староукраїнський і новий український період, а найбільший процес творення і влиття в мовну картину світу припав для них на ХІХ і ХХ ст. Загалом фемінітиви-германізми несуттєво вплинули на формування категорії жіночості української мови і власної мовної картини світу. Це переважно пасивні слова зі специфічними національними ознаками., що вживаються в розмовному чи діалектному мовленні. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Закарпатські філологічні студії: науковий журнал. Ужгород | uk_UA |
| dc.subject | мовна картина світу | uk_UA |
| dc.subject | діахронія і синхронія | uk_UA |
| dc.subject | фемінітиви-германізми | uk_UA |
| dc.subject | українсько-німецькі мовні контакти | uk_UA |
| dc.subject | генманські запозичення | uk_UA |
| dc.title | Діахронія та синхронія німецьких мовних впливів у національній мовній картині світу (на рівні фемінітивотворення і фіемінітивовживання) | uk_UA |
| dc.title.alternative | DIACHRONY AND SYNCHRONY OF GERMAN LANGUAGE INFLUENCES IN THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD (AT THE LEVEL OF FEMININITIVE FORMATION AND FEMININITIVE USE) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Appears in Collections: | Статті та тези (ФФілолог) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Брус М.П. 2025. Діахронія та синхронія німецьких-23-30 (1).pdf | 454.12 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.