Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/24211
Назва: Богдан Гаврилишин та питання збереження української мови
Інші назви: BOHDAN HAWRYLYSHYN AND THE QUESTION OF THE PRESERVATION OF THE UKRAINIAN LANGUAGE
Автори: Гаврилишин, Петро Михайлович
Ключові слова: Богдан Дмитрович Гаврилишин
українська мова
русифікація
російська мова
українська діаспора
Україна
Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина
Дата публікації: 2023
Бібліографічний опис: Гаврилишин П. Богдан Гаврилишин та питання збереження української мови // Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 58. Т. І. 2023. С. 12–18.
Короткий огляд (реферат): Метою статті є дослідити погляди українського вченого та відомого мецената Богдана Дмитровича Гаврилишина (1926–2016) щодо питання збереження української мови. Зважаючи на його непересічну біографію, зокрема внесок у розбудову державності в Україні, практичну діяльність у вигляді створення Міжнародного інституту менеджменту в Києві (1990), Косультативно-дорадчої ради при Верховній Раді (1991), трьохрічне очолення Крайової пластової ради (2006-2008), заснування Фонду Розвитку Пласту (2008), Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина (2009) він став одним з найбільш відомих членів Пласту за всю його історію. Автором акцентується увага на значенні української мови в житті Богдана Гаврилишина, висвітлюються його думки щодо підтримки та розвитку застосування рідної мови в українському суспільстві та державі. На основі аналізу спогадів, віднайдених інтерв’ю та джерел автором публікації обґрунтовано думку, що світогляд та патріотизм Б. Гаврилишина втілювався і у вигляді активної підтримки української мови. Цікавість посилюється тим фактом, шо він як представник діаспори повернувся в Україну та намагався сприяти поширенню та зміцненню позицій рідної мови. Вже перебуваючи на пенсії, у більш зрілому віці він присвячує себе Україні, живучи на два міста: Київ та Женеву. Намагається підтримати молоді державні інституції, ставши радником двох президентів та трьох прем’єр-міністрів. Допомагав налагоджувати молодій державі контакти із Заходом. Окрім висвітлення своїх поглядів щодо потреби активного застосування української мови, стикаємося також і з його практичними кроками щодо її підтримки. Закликав кожного громадянина України розпочинати будь-яку розмову тільки українською мовою. Став ініціатором створення україномовного видання «Кур’єра ЮНЕСКО», підтримував друк україномовних книг, форуми української молоді діаспори, проекти громадських організацій «Студентська республіка» та «Ліга інтернів»
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/24211
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІПМВ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2 (3).pdf332.7 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.