Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/23937
Назва: ВІДТВОРЕННЯ АЛЮЗІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ МАЙКЛА КАННІНГЕМА «ГОДИНИ»
Автори: Бистров, Яків Володимирович
Кобута, Катерина Степанівна
Ключові слова: інтертекст, засіб вираження інтертекстуальності, алюзія, дослівне відтворення, контекстуальна інтерпретація
Дата публікації: 13-лис-2023
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Бистров, Я., & Кобута, К. (2023). ВІДТВОРЕННЯ АЛЮЗІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ МАЙКЛА КАННІНГЕМА «ГОДИНИ». Folium, 18–26. https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.2
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню алюзії як засобу вираження інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способам та стратегіям її відтворення в українськомовному перекладі роману Майкла Каннінгема «Години». Оперування авторським та «запозиченим текстом» у межах єдиної текстової формації не є дивиною для епохи постмодернізму у літературознавстві, втім в останні десятиріччя спостерігається стрімка тенденція аналізу засобів вираження інтертекстуальності у річищі перекладознавства, зокрема у пошуку релевантних способів та стратегій їх відтворення у перекладі, що й зумовлює актуальність дослідження. У статті з’ясовано специфіку використання алюзії та її місце в художньому тексті поруч з іншими інтертекстемами, ключові характерні риси та відмінності від ‘побратимів’ та проаналізовано найефективніші способи її відтворення. У дослідженні виявлено та проаналізовано найпопулярніші способи та стратегії відтворення алюзій у перекладі, до уваги бралися й інші чинники впливу, зокрема частотність, контекст, авторські та перекладацькі інтенції, впізнаваність, експліцитне маркування. У статті висвітлено вплив перекладача на конвертацію інтертекстем у перекладі, а також доведено, що відсутність єдиної класифікації засобів вираження інтертекстуальності та уніфікованої системи визначення та вибору способу перекладу є швидше закономірною, аніж випадковою. Згідно з аналізом, підбір функціонального/контекстуального еквівалента, опущення/додавання, узагальнення/уточнення стають найчастішими способами відтворення алюзій, проте не простежується єдина тенденція вибору, щоб можна було визначити серед згаданих домінантний спосіб.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/23937
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІМ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Бистров_Кобута 2.pdf352.95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.