Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/23914| Назва: | Духовно-екзистенційні витоки адиктивної поведінки особистості |
| Автори: | Міщиха, Лариса Петрівна Лещинська, Олена Альбертівна Климишин, Ольга Іванівна Матейко, Наталія Михайлівна |
| Ключові слова: | адикція адиктивна поведінка самосвідомість саморегуляція духовно-екзистенційні чинники духовна криза екзистенційний вакуум сенс життя адикт цінності |
| Дата публікації: | 2025 |
| Бібліографічний опис: | Міщиха Л. П. Духовно-екзистенційні витоки адиктивної поведінки особистості / Л. П. Міщиха, О. А. Лещинська, О. І. Климишин, Н. М. Матейко // Наукові перспективи. - 2025. - № 8(62). - С.1471-1472. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті порушується проблема адиктивної поведінки особистості в контексті духовно-екзистенційного підходу. Цей підхід дає змогу осмислювати залежність як багатовимірне явище, що розкривається не лише у вимірах біологічного та соціального буття людини, а й у її духовному вимірі, де психологічний зміст феномену адикції розглядається як симптом деформації духовної природи людини. Відтак автори вважають, що духовно-екзистенційні чинники адиктивної поведінки особистості тісно пов’язані з пережитим в дитинстві психологічним насильством, досвідом депривації, з дефіцитом любові та прийняття (через відсутність задоволення базових потреб дитинства і наступних етапів онтогенезу); аперсональну поведінку (втрата контакту з власним «Я»); втрату сенсу життя (екзистенційний вакуум); духовну кризу (руйнування свободи як онтичної властивості людини, нівелювання власної суб’єктності із заміною на об’єкт впливу, моральний релятивізм, почуттєва атрофія, нездатність конструктивно виражати і проживати власні емоції; десакраменталізація); розрив з вищими цінностями (Вищим «Я»). Все це проявляється апатією, депресією та схильністю людини до залежностей, спробою втечі від тривоги та порожнечі шляхом пріоритету вибору тимчасових сурогатів задоволення (хімічні: наркотики, алкоголь) та нехімічні види залежностей (психологічні, поведінкові), спробою заповнити екзистенційний вакуум. Наголошується, що розкриття глибинних витоків залежності відкриває перспективу зцілення не шляхом ілюзорних компенсаторів чи втечі, а через повернення до смислу, духовної практики, відповідальності та відновлення цілісності «Я». Такий підхід не лише наближає людину до справжньої внутрішньої свободи й гармонії, але й підтверджує необхідність духовної терапії як невід’ємної складової реабілітаційного процесу. Зроблено висновок, що допомога адиктивним особам має виходити за межі подолання деструктивної поведінки і передбачати глибинну переорієнтацію життєвих смислів, відновлення автентичності та духовної цілісності особистості. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/23914 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФП) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 28247-Текст статті-38523-1-10-20250905.pdf | 424.97 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.