БЕЗОСОБОВІ ФОРМИ НА -НО, -ТО І КАТЕГОРІЯ СИНТАКСИЧНОЇ ОСОБИ В УКРАЇНСЬКІЙ І ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ (зіставний аспект)

Abstract

У статті проаналізовано еволюцію поглядів мовознавців на реалізацію граматичних значень особи в реченнях з безособовими формами на -но, -то в зіставному аспекті. З’ясовано, що суб’єкту в реченнях із цими дієслівними формами властива неозначеність, спричинена прямим або опосередкованим відношенням дії до множини суб’єктів-осіб. Установлено вияви неозначеності суб’єкта відповідно до специфіки позначуваних дій і комунікативних завдань мовця.