Методичні підходи до формування критичного мислення учнів у процесі вивчення історії України другої половини ХХ ст.

Abstract

У дипломній роботі досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування критичного мислення старшокласників у процесі вивчення шкільного курсу історії України другої половини ХХ століття. З огляду на інформаційне перенасичення та постійні спроби маніпулювання масовою свідомістю, у дослідженні обґрунтовано необхідність відмови від механічного накопичення фактажу на користь розвитку аналітичних здібностей та медіаграмотності здобувачів освіти. У трьох розділах роботи розкрито психолого-педагогічну сутність критичного мислення, проаналізовано дидактичний потенціал чинних державних програм і підручників для 11 класу та визначено методичні умови створення проблемно-пошукового середовища на уроках. Окрему увагу приділено дидактичній природі пізнавальних завдань як базового інструменту активізації навчальної діяльності. У дослідженні систематизовано та науково обґрунтовано дієвість використання таких інтерактивних методів, як компаративний аналіз історичних першоджерел, подвійне розкодування сатиричних карикатур, побудова ментальних карт та організація керованих дискусій. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці авторського комплексу пізнавальних завдань, який пройшов успішну апробацію під час педагогічної практики. Наголошується, що впровадження запропонованих матеріалів у навчальний процес сприяє вихованню свідомих громадян, здатних самостійно досліджувати минуле, формувати незалежну аргументовану позицію та протистояти пропагандистським впливам.