Комплаєнс як фактор сталого економічного розвитку та зростання бізнесу в умовах європейської інтеграції

Abstract

У статті досліджується стратегічна роль комплаєнс-функції як ключового адміністративно-правового механізму, що сприяє сталому економічному розвитку та зростанню корпоративного сектору в межах європейської інтеграції. Основна увага приділяється тому, як інституціоналізовані системи комплаєнсу слугують каталізатором інвестиційної привабливості та прозорості ринку, зокрема в період адаптації України до стандартів ЄС. Дослідження використовує формально-юридичний метод для аналізу ключових інструментів, зокрема Директиви щодо належної обачності корпоративної сталості (CSDDD), Регламенту про зумовленість щодо верховенства права та Антикорупційної стратегії України на 2021-2025 роки. Цей аналіз доповнюється оглядом судової практики Суду ЄС та моніторингових звітів ОЕСР. Результати свідчать, що хоча в Україні створено складну антикорупційну інфраструктуру, її економічний вплив суттєво обмежується системним розривом між формальними зобов'язаннями та інституційною спроможністю, а також лише символічним комплаєнсом на рівні компаній. Крім того, порівняльний аналіз із Німеччиною, Італією та Угорщиною переконливо доводить неефективність універсальних підходів: результати комплаєнсу глибоко залежать від національних правових традицій, зовнішньої фінансової обумовленості та повноважень адміністраторів на місцях. Встановлено, що інтеграція принципів ESG у корпоративні системи комплаєнсу є вирішальним фактором стандартизації звітності зі сталого розвитку, зниження системних ринкових ризиків та зміцнення інституційної довіри. Робиться висновок, що надійна, практично адаптована функція комплаєнсу є незамінною не лише для боротьби з корупцією, а й для забезпечення інституційної стійкості та макроекономічної стабільності, необхідних для успішної європейської інтеграції та повоєнного відновлення.