Суспільно-політичний розвиток Кримського ханства в 1475 – 1783 рр.

Abstract

Бакалаврська робота присвячена суспільно-політичному розвитку Кримського ханства в ранньомодерний період (1475–1783 рр.) – часу існування кримськотатарської державності від встановлення османського протекторату до її анексії Російською імперією. Дослідження аналізує інститут верховної влади династії Гіреїв, специфіку васальної залежності від Османської імперії, а також структуру та функції державної ради й вищих посадових осіб ханату. Особлива увага приділена становій ієрархії, ролі племінної аристократії, правовим засадам суспільства на основі симбіозу шаріату й адату, а також економічним основам державності. Робота розглядає основні напрямки зовнішньої політики: дипломатію, воєнні конфлікти та союзи з сусідніми державами, а також еволюцію стосунків з українським козацтвом від протистояння до військово-політичних альянсів. Автор оцінює чинники занепаду державності у XVIII ст.: внутрішньополітичну нестабільність, наслідки російсько-турецьких воєн, Кючук-Кайнарджійський мир 1774 р., демографічні зміни та спроби радикальних модернізаційних реформ останнього хана. Висновки підкреслюють самобутність кримської держави як складного балансу між автократією, олігархією беїв та духовним авторитетом мусульманської еліти, руйнування якого під зовнішнім тиском призвело до краху кримськотатарської державності у 1783 році.