Гендерно-психологічні особливості кібербулінгу серед старшокласників

Abstract

У статті здійснюється аналіз гендерних особливостей кібербулінгу в ранньому юнацькому віці. Подаються результати емпіричного дослідження основних видів і чинників кібербулінгу серед старшокласників, відмінностей комунікації представників різних статей у віртуальному просторі. Вибірка включала 60 осіб (30 дівчат і 30 юнаків) – учнів старших класів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська та області віком від 15 до 17 років. За результатами дослідження виявлено, що практично усі респонденти, в тій чи іншій ролі, стикались із кібербулінгом. Порівняльний аналіз отриманих даних за критерієм статі показав, що юнаки значно частіше, ніж дівчата, стають агресорами у віртуальній взаємодії (загалом 60% юнаків і 23,3% дівчат), причому обидві статі застосовують кібербулінг здебільшого як механізм вирішення проблем та захисту від образ з боку інших людей. Дівчата переважно перебувають у ролі спостерігачів кібербулінгу (63,3%), також вони частіше, ніж хлопці, стають жертвами кібербулінгу (13,3%). Роль спостерігача юнаки виконують удвічі рідше (33,3%), ніж дівчата; найменше їм притаманна роль жертви (6,7%). Юнаки схильні більш відкрито проявляти агресію в мережі, дівчата – опосередковано і анонімно. Юнаки значно частіше стають об’єктом кібербулінгу з боку незнайомців, а дівчата – з боку однолітків. Кореляційний аналіз встановив зв'язки між комунікативною агресивністю та інтернет-залежністю юнаків, а також із комунікативним контролем і самооцінкою. Схильність дівчат до агресії у спілкуванні також пов'язана з інтернет-залежністю, менше – із комунікативним контролем, який своєю чергою пов’язаний з інтернет-залежністю. Дівчата зазнають цькувань здебільшого у вигляді харасменту, самозванства, наклепу, кіберостракізму, а також у них є більший ризик стати жертвою секстингу. Юнаки ж так само стають об'єктом харасменту, але частіше, ніж дівчата, стикаються із кіберостракізмом, погрозами, тролінгом та економічним шахрайством. У таких випадках старшокласники неохоче звертаються за допомогою до інших людей, особливо до дорослих. Половина опитаних юнаків і чверть опитаних дівчат не повідомляють іншим людям про кібербулінг. Результати дослідження можуть бути впроваджені у практику роботи шкільних психологів для розробки програм профілактики кібербулінгу серед старшокласників та надання їм психологічної допомоги.