Фабінг в міжособистісній взаємодії молоді: нова соціальна норма чи загроза стосункам?

Abstract

У статті здійснюється аналіз психологічної суті фабінгу як одного з феноменів соціальної поведінки, визначаються його основні ознаки, чинники та наслідки. Подано результати емпіричного дослідження особливостей міжособистісної комунікації, пов'язаних із використанням молоддю інформаційно-комунікативних технологій, ступеня поширення фабінгу серед студентської молоді та рівня толерантності до нього юнаків і дівчат. Фабінг розглядається як акт ігнорування учасниками безпосередньої міжособистісної комунікації своїх партнерів через надмірне використання смартфона. Ознаками фабінгу є постійне користування смартфоном під час безпосереднього спілкування, неуважність до співрозмовників, труднощі концентрації фабера на предметі розмови, негайне реагування на звук повідомлення, що надходить на смартфон, тощо. Загалом, більше 80% учасників емпіричного дослідження вказали на наявність маркерів фабінгу у стосунках з ровесниками. 39,7% студентів виявляють до фабінгу толерантне ставлення, а 60,3% - інтолерантне. У 53,8% респондентів через фабінг виникали конфліктні ситуації. У студентів переважає прагматична та індивідуалістична спрямованість на міжособистісну взаємодію. Основними чинниками фабінгу є залежність індивіда від смартфону та інтернет-залежність, синдром FoMO, комунікативні установки, труднощі у встановленні міжособистісних стосунків, відсутність навичок самоконтролю тощо. На ступінь прийнятності і нормативності фабінгу у молодіжному середовищі впливають також соціальні цінності, технічний прогрес у сфері інформаційно- комунікативних технологій, актуальні обставини життєдіяльності суспільства.