Внесок галицьких священичих родин у процес збереження традиційно-побутової культури (кінець ХІХ – 30 ті рр. ХХ ст.)

Abstract

У статті проаналізовано внесок родин галицького духовенства у процес збереження та популяризації традиційно-побутової культури наприкінці ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. Автор стверджує, що особливу увагу представники кліру приділяли збереженню традиційної ноші. Часто деталі одягу священника декорувалися вишивкою. Душпастирі через пресу зверталися до селян із закликами берег ти народний одяг, наголошували на шкідливості моди та вказували на економічну сторону проблеми. Дружини парохів популяризували вишивку, організовуючи відповідні курси для селянок. При зведенні священичих резиденцій використовувалися кращі досягнення народної архітектури у поєднанні з новітніми будівельними матеріалами. У таких оселях поєднувалися вироби народних майстрів, традиційна вишивка та фабричні речі.