ФІКЦІОНАЛЬНИЙ СВІТ АВТОБІОГРАФІЇ ДЖОЗЕФА КОНРАДА “A PERSONAL RECORD” У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ДЕЙКТИЧНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ

Abstract

У статті розглядається доцільність застосування теорії дейктичного переміщення для стилістичної інтерпретації автобіографії Джозефа Конрада “A Personal Record” («Зі спогадів»). Мета статті полягає у встановленні когнітивної специфіки дейктичного простору автобіографічного тексту і висвітленні способів його репрезентації у суб’єктному, часовому і просторовому дейксисах із залученням теорії дейктичного переміщення. Основна увага зосереджена на встановленні специфіки застосування теорії дейктичного переміщення не тільки для інтерпретації досвіду біографічного суб’єкта читачем, а й для пояснення процесу переходу від реального до зображеного світу, тобто коли читач стає на когнітивну позицію у зображеному світі тексту, відчуває свою приналежність до фікціональних подій та інтерпретує текст з цієї перспективи.У статті доведено, що теорія дейктичного переміщення виявилася релевантною для позиції автора автобіографічного тексту, коли дейктичний маркер суб’єктного дейксису вказує на різного роду переміщення дейктичного центру автора у зображеному світі, а також бере участь у сприйнятті і засвоєнні зображеної дійсності читачем. Поняття теорії дейксису охоплюють дейктичні поля, типологію дейксису (просторовий, часовий, суб’єктний), дейктичні центри автора, місця й часу, а також дейктичні переміщення. Кожна із цих категорій стосується дейктичних параметрів автобіографічного тексту. Моделювання дейктичного простору фікціонального світу реалізується у традиційних видах дейктичних параметрів тексту – суб’єкта (суб’єктний дейксис), місця (просторовий дейксис) і часу (часовий дейксис), які, з одного боку, забезпечують процес осмислення читачем фікціонального світу автобіографії, а з іншого боку, підкреслюють амбівалентність змісту автобіографії Джозефа Конрада – відхід від усталеної форми зображення хронологічних подій.У результаті проведеного аналізу фікціонального світу автобіографії Джозефа Конрада виявлено, що йому властиві незвична наративна непослідовність зображених подій, часте перемикання часових регістрів, а створені автором так звані включені простори свідчать про особливість дейктичної організації фікціонального світу автобіографічного тексту.