Подолання тоталітарного спадку в післявоєнній Німеччині

Abstract

Бакалаврська робота присвячена процесу подолання тоталітарного спадку націонал-соціалізму в післявоєнній Німеччині (1945–1960-ті рр.). Дослідження охоплює ключові етапи денацифікації: Нюрнберзький процес (1945–1946 рр.), діяльність Союзної контрольної ради, зональні політики окупаційних держав (США, СРСР, Велика Британія, Франція) та внутрішні реформи в ФРН і НДР. Особлива увага приділена правовим механізмам (Закон про звільнення від націонал-соціалізму та мілітаризму 1946 р.), освітнім програмам перевиховання, люстраціям у державному апараті, судочинстві та армії, а також культурній трансформації через «годину нуль» (Stunde Null) у літературі, кіно та пресі. Робота аналізує відмінності між Західною Німеччиною (економічне диво, Конституція 1949 р., інтеграція в НАТО) та Східною (соціалістична денацифікація, будівництво антифашистського наративу в НДР). На основі архівних документів (Потсдамська конференція, директиви JCS 1067/1779), мемуарів (К. Аденауер, В. Брандт), історичних студій та порівняльного аналізу з десталінізацією в СРСР автор оцінює ефективність механізмів подолання тоталітаризму, їх вплив на формування демократичної ідентичності та виклики реінтеграції колишніх нацистів. Висновки підкреслюють роль міжнародного тиску, внутрішньої політичної волі та громадянського суспільства в успішній трансформації Німеччини як моделі посттоталітарного переходу.