Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/23463
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorАдамович, Сергій Васильович-
dc.contributor.authorМикитин, Юрій Іванович-
dc.date.accessioned2025-09-24T06:17:54Z-
dc.date.available2025-09-24T06:17:54Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationАдамович С., Микитин Ю. Застосування європейських механізмів захисту прав людини під час російсько-української війни. Intenational Journal Law & Society. Issue 11. 2025. С.3-13uk_UA
dc.identifier.issn2719-522Х-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/23463-
dc.description.abstractУ статті розглянуто функціонування європейських механізмів захисту прав людини під час збройних конфліктів. Авторами подані зроблені науковцями оцінки ефективності діяльності Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), органів Ради Європи та інших європейських міжнародних інституцій, які забезпечують дотримання стандартів прав людини і в тому числі в умовах воєнних дій. Водночас дослідниками фіксуються перешкоди в реалізації європейських механізмів захисту прав людини під час збройного конфлікту – не виконання деякими державами рішень ЄСПЛ, юридичне обмеження повноважень суду територією країн-членів Ради Європи, недостатнє фінансування діяльності європейських інституцій. Автори статті охарактеризували основні міждержавні позови України проти Росії в ЄСПЛ, які пов’язані з російською військовою агресією. У публікації також приділяється увага створенню і початку функціонування спільного проєкту Ради Європи та України – «Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України» (Реєстр). Дослідниками детально оцінені статутні документи Реєстру і механізми його створення, управління, функціонування та правонаступництва. Відзначимо, що на сьогодні ще не напрацьовано в повній мірі механізм компенсації жертвам російсько-української війни. Водночас автори вивчили процес створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, статутні документи якого напрацьовуються групою держав і його запуск має відбутися на базі двосторонньої угоди України з Радою Європи у 2025 р. В перспективі забезпечити відповідальність росії за злочини в Україні мала б наступні європейські інституційні складові – Спецтрибунал щодо злочину агресії, Реєстр збитків від російської агресії проти України і Європейський суд з прав людини. Однак повноцінному функціонуванню ЄСПЛ, Реєстру і Спецтрибуналу може перешкодити зміна політичної кон’юнктури і внаслідок цього відмова ключових геополітичних гравців від вимог притягнути до відповідальності росію за вчинені злочиниuk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherПрикарпатський національний університет імені В.Стефаникаuk_UA
dc.subjectРада Європи, Реєстр збитків від війни з росією, Європейський суд з прав людини, права людини під час збройних конфліктів, спеціальний трибунал, російсько-українська війна, європейські механізми захисту прав людиниuk_UA
dc.subjectCouncil of Europe, Register of Damages from the War with Russia, European Court of Human Rights, Human Rights during Armed Conflicts, Special Tribunal, Russian-Ukrainian War, European Human Rights Protection Mechanismsuk_UA
dc.titleЗастосування європейських механізмів захисту прав людини під час російсько-української війниuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ННЮІ)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.