Філософія війни з погляду української історіоргафії

Abstract

Україна нині переживає найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Це вимагає не лише військового та політичного аналізу, а й глибокого філософського осмислення феномену війни як такої, її причин, наслідків, моральних вимірів та впливу на національну ідентичність. Українська історіографія, яка століттями осмислювала конфлікти за незалежність, надає унікальний ракурс для такого аналізу. У цій статті досліджено філософію війни крізь призму української історіографії, висвітлюючи її унікальні особливості, сформовані багатовіковим досвідом боротьби за державність та виживання. Аналізується, як українська історична думка осмислює феномен війни, що для України майже завжди мала оборонний та визвольний характер. Акцентується увага на ролі конфліктів у процесах націєтворення та державотворення, де війни виступали каталізаторами національної консолідації та утвердження ідентичності. Розглядається також війна як джерело колективної травми та важливий елемент історичної пам'яті, що впливає на суспільні цінності та формування національного світогляду. Особлива увага приділяється етичній оцінці російсько-української війни, де агресія Росії розглядається як неспровокована та імперіалістична, а боротьба України – як справедлива та виправдана самооборона. Висвітлюється роль ідеології та пропаганди у сучасних конфліктах, а також зусилля українських істориків з деконструкції імперських наративів. Стаття показує, що для української історіографії філософія війни є передусім філософією екзистенційної боротьби за свободу, самовизначення та право на існування, що пронизує всю історію нації. Вона відображає не лише трагічний досвід, а й незламний дух опору та прагнення до перемоги. Дослідження філософії війни крізь призму української історіографії є не лише науково цінним, але й має пряме практичне значення для розуміння сучасної війни, формування національної ідентичності, зміцнення стійкості суспільства та відстоювання України на міжнародній арені. Філософія війни з погляду української історіографії є глибоко вкоріненою в національному досвіді та слугує основою для розуміння не лише минулих, а й поточних подій. Вона підкреслює незламний дух опору українського народу, його прагнення до свободи та непохитну волю до перемоги, що є критично важливим для формування майбутньої національної та міжнародної безпеки.