Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/23248
Назва: | Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення |
Інші назви: | Infrastructure Determinants of Social Vulnerability of the Population |
Автори: | Біль, Мар’яна Михайлівна Попадинець, Назарій Миколайович Власенко, Тетяна Ландовський, Ярослав Емілович Графська, Орислава Іванівна Андрушків, Ірина Петрівна Кубрак, Надія Романівна |
Ключові слова: | інфраструктура резилентність суспільна система інфраструктурна залежність інфраструктурне навантаження |
Дата публікації: | 2025 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Біль М. М. Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення / М. М. Біль, Н. М. Попадинець, Т. Власенко, Я. Е. Ландовський, О. І. Графська, І. П. Андрушків, Н. Р. Кубрак // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2025. - Т. 12. - № 2. - С. 14-26. |
Короткий огляд (реферат): | Удосконалення методології дослідження та практики регулювання соціальної вразливості населення потребує більшої уваги до інфраструктурних впливів. Концептуалізація положень інфраструктурних детермінант соціальної вразливості передбачає наукове обґрунтування їх ролі у створенні сприятливих соціальних умов та забезпеченні резилентності суспільної системи до ризиків. Інфраструктурні детермінанти є індикатором економічного розвитку, чинником мінімізації вразливості населення внаслідок дії ризиків і в той же час вони є базовою умовою для створення можливостей розвитку і самореалізації в сучасному суспільстві можливостей. При аналізі впливу інфраструктури на соціальну вразливість населення слід враховувати проблемність інфраструктурної залежності і навантажень. Поглиблення міждержавної дивергенції за рівнем розвитку інфраструктури актуалізує пріоритетні напрями її розбудови і модернізації в контексті зниження соціальної вразливості населення. Первинна увага має бути приділена критичній інфраструктурі в частині забезпечення стійкості об’єктів. Потребують перегляду інформаційно-аналітичні підходи до інтегрального оцінювання якості інфраструктури у взаємозв’язку з соціальними процесами з впровадженням уніфікованої методики на міжнародному рівні. Розкрито міждержавну дивергенцію інфраструктурного розвитку в контексті оцінок конкурентоспроможності, соціального захисту та адаптаційного потенціалу, що посилює нерівність доступу до інфраструктури й соціальних благ. Виокремлено шість ключових напрямів регулювання інфраструктурного впливу: стратегічно-управлінський, інформаційно-аналітичний, безпековий, модернізаційний, інноваційний та захисний. Стверджується, що врахування інфраструктурних детермінант має стати основою для уніфікації методологій оцінювання соціальної вразливості на міжнародному рівні. Доведено, що саме інфраструктура здатна як знижувати соціальну вразливість, так і поглиблювати її у випадку недоступності, деградації чи неефективного функціонування. Запропоновані висновки та класифікації є основою для формування адаптивних стратегій соціального захисту населення в умовах багатофакторної ризикогенності сучасного світу. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/23248 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 12, № 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
art_2_MARIANA BIL, NAZARIY POPADYNETS, TETIANA VLASENKO.pdf | 502.26 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.