Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення

Abstract

Удосконалення методології дослідження та практики регулювання соціальної вразливості населення потребує більшої уваги до інфраструктурних впливів. Концептуалізація положень інфраструктурних детермінант соціальної вразливості передбачає наукове обґрунтування їх ролі у створенні сприятливих соціальних умов та забезпеченні резилентності суспільної системи до ризиків. Інфраструктурні детермінанти є індикатором економічного розвитку, чинником мінімізації вразливості населення внаслідок дії ризиків і в той же час вони є базовою умовою для створення можливостей розвитку і самореалізації в сучасному суспільстві можливостей. При аналізі впливу інфраструктури на соціальну вразливість населення слід враховувати проблемність інфраструктурної залежності і навантажень. Поглиблення міждержавної дивергенції за рівнем розвитку інфраструктури актуалізує пріоритетні напрями її розбудови і модернізації в контексті зниження соціальної вразливості населення. Первинна увага має бути приділена критичній інфраструктурі в частині забезпечення стійкості об’єктів. Потребують перегляду інформаційно-аналітичні підходи до інтегрального оцінювання якості інфраструктури у взаємозв’язку з соціальними процесами з впровадженням уніфікованої методики на міжнародному рівні. Розкрито міждержавну дивергенцію інфраструктурного розвитку в контексті оцінок конкурентоспроможності, соціального захисту та адаптаційного потенціалу, що посилює нерівність доступу до інфраструктури й соціальних благ. Виокремлено шість ключових напрямів регулювання інфраструктурного впливу: стратегічно-управлінський, інформаційно-аналітичний, безпековий, модернізаційний, інноваційний та захисний. Стверджується, що врахування інфраструктурних детермінант має стати основою для уніфікації методологій оцінювання соціальної вразливості на міжнародному рівні. Доведено, що саме інфраструктура здатна як знижувати соціальну вразливість, так і поглиблювати її у випадку недоступності, деградації чи неефективного функціонування. Запропоновані висновки та класифікації є основою для формування адаптивних стратегій соціального захисту населення в умовах багатофакторної ризикогенності сучасного світу.