Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/23217
Назва: Гібридна війна в Україні: сучасні підходи
Інші назви: Hybrid warfare in Ukraine: contemporary approaches
Автори: Савлюк, Михайло
Ключові слова: соціальні мережі
інформаційна безпека
національна безпека
Facebook
пропаганда
гібридна війна
війна
Дата публікації: 2024
Видавництво: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Савлюк М. Гібридна війна в Україні: сучасні підходи // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. - Івано-Франківськ. - 2024. – №. 17. – С.187-197
Короткий огляд (реферат): Зі стрімким розвитком комп’ютерних (і не тільки) технологій людство почало стрімко прогресувати на всіх фронтах. Не винятком став і театр воєнних дій, де гібридна війна починає набирати все нових обертів та поширюватися на нові, раніше не застосовані напрями.Якщо взяти за приклад російсько-українську війну і проаналізувати її генезис, то стає зрозумілим, що вона розпочалася ще задовго до активної фази у 2014 р. Цій війні, яка, безперечно, є гібридною, багато років поспіль передували інформаційна, культурна та економічна експансії. В Україні постійно працювали російські телеканали та інші мас-медіа, які практично у цілодобовому режимі транслювали і насаджували українцям прокремлівські наративи, зокрема про «братні народи», спільну історію та культуру. До України безперешкодно приїжджали виступати російські популярні артисти та музиканти. Російські потужніші компанії та підприємства безперешкодно купляли та поглинали не такий економічно розвинений український бізнес. Разом із торговими та газовими «війнами» це все разом починало гібридну війну супроти Україні ще з 90-х років ХХ ст. та «нульових» років ХХІ ст. Увесь цей комплекс «агресивних» дій заклав підґрунтя того, що нам усім довелося бачити на «анти-майдані» у 2013 р. та на Донбасі вже у 2014 р.І якщо після початку збройного протистояння на Донбасі Україна заборонила в’їзд на свою територію одіозним російським артистам, які підтримали окупацію Криму та збройну інтервенцію у Донецькій та Луганській областях, а згодом у 2017 р. у державі були заборонені російські соцмережі «Однокласники» та «ВКонтакте» й частина телеканалів, то після початку повномасштабної війни інформаційна інтервенція росії почала набирати нових обертів.Сьогодні проти України та її союзників працюють численні та потужні ботоферми, які завдяки російським політтехнологам, психологам та іншим фахівцям здійснюють чіткі інформаційні удари по чуттєвих для нас усіх місцях. Вони чітко провокують внутрішньодержавні конфлікти, сіють зневіру та недовіру пересічних громадян до представників української влади та уряду.Тому тепер як ніколи гостро стоїть проблема дослідження загроз, які отримує національна безпека нашої держави крізь призму соціальних мереж. Слід вивчити психологічний вплив ворожої пропаганди на користувачів. Також потрібно розробити та дослідити інструменти боротьби з ворожими наративами. Нині слід розробити алгоритми та методичні матеріали, які б у подальшому могли допомогти нівелювати роботу ворожих ботоферм та розробників інформаційно психологічних спеціальних операцій. Адже з кожним днем робота ворожої пропаганди набирає все потужніших обертів, а це несе пряму загрозу національній безпеці України.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/23217
Розташовується у зібраннях:№ 17

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
25 (2).pdf331.16 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.