До проблеми невизначеності підтримки України в російсько-українській війні

Abstract

На підставі аналізу нормативних документів, статистичної інформації, інтерв’ю уповноважених осіб, інформації з сайтів органів державної влади, повідомлень засобів масової інформації зроблено спробу висвітлення причин амбівалентного ставлення країн світу до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обґрунтовується думка, що неоднозначності підтримки сприяє інформаційна експансія Російської Федерації, яка підкріплюється дешевими російським газом та нафтою, допомогою місцевим елітам авторитарних держав (постачання зброї та російських найманців), які натомість демонструють свою лояльність при голосуванні в ООН тощо. Інформаційна експансія Росії – це процес поширення російської пропаганди, використання медіа та інших засобів масової комунікації для формування певного образу світу та впливу на громадську думку в масштабах країни та за її межами. Ця стратегія стала особливо актуальною під час конфлікту в Україні, коли Росія використовувала медіа для пропагандистської кампанії, спрямованої на вплив на українське населення та світову спільноту. Проаналізовано обсяги допомоги, що надійшли від західних партнерів, та санкційні механізми. Визначені основні кроки української дипломатії, які дозволяють просувати українські наративи у світовий політичних дискурс. Зокрема, підписання безпекових угод, організація Глобального саміту миру тощо. Також визначено, що країни, які підтримують РФ, можна розділити на три групи: перша група – країни, які самі порушують міжнародне право, розв’язуючи війни, розробляючи ядерну зброю, та ігнорують санкції ООН (Північна Корея, Іран, Білорусь, Малі); друга група країн – так зване «товариство радянської пам’яті». Не пропонуючи серйозної дипломатичної чи військової допомоги, вони схиляються на бік Росії, повторюючи російські наративи про те, що у війні винна експансія НАТО чи сама Україна (Алжир, Ангола); третя група розглядає західні санкції як шанс покращити стан економіки своєї країни шляхом збільшення власної торгівлі з Росією на сприятливих для себе умовах (КНР, Індія, Туреччина). Таким чином, підтримка України у російсько-українській війні дійсно є складною та різноманітною і вона залежить від рішень кожної окремої країни, її власних інтересів та геополітичної стратегії.