Генеза поняття «громада»: політологічний аналіз

Abstract

Стаття охоплює аналіз суспільно-історичного розвитку й еволюції концепції громади в суспіль-но-політичній думці. Досліджуються витоки поняття «громада», яке виникло в українському суспільстві як форма самоврядування, колективної організації і соціальної взаємодії. Приділяється увага тому, як змінювалося розуміння цього поняття в різні суспільно-історичні періоди, починаючи від середньовіччя до сучасності. Це поняття розглядається в контексті становлення й розвитку середньовічних спільнот, які виконували функції самоврядування та були основою соціально-політичної організації на місцевому рівні. Автор простежує, як зміни в соціально-економічних умовах, зокрема зростання феодальних відносин і посилення центральної влади, впливали на зміну функції громади. У статті також проаналізовано роль громади в умовах боротьби за національне визволення нашої держави. У цей період громада стає не лише осередком соціальної організації, але й важливим елементом національної ідентичності, особливо в контексті відсутності власної державності. Громади активно залучалися до національно-визвольних рухів, зокрема в періоди революційних зрушень та інших політичних катаклізмів. У XX столітті простежується політизація поняття «громада» і злиття з поняттям «територіальна громада». Автор досліджує, як зміна політичної системи, зокрема процеси децентралізації, вплинули на сучасне розуміння та функціонування громад. Значний акцент робиться на сучасних політичних викликах, з якими стикаються громади в умовах реформування місцевого само-врядування. Особливу увагу приділено ролі громад у процесі демократизації українського суспільства, їхньому значенню в забезпеченні ефективного управління на місцевому рівні та формуванні громадян-ського суспільства.