Неелекторальні чинники легітимності президента в умовах правового режиму воєнного стану

Abstract

У статті розглядаються неелекторальні чинники легітимності президента в умовах воєнного стану. Цілеспрямовано взято відносно вузький часовий проміжок, коли вибори провести неможливо, а легітимність влади щось має забезпечувати. До того ж в умовах неможливості організації електорального процесу неелекторальні чинники посилюються. Боротьба за владу, яка в політиків починається одразу після завершення виборів, в умовах військової небезпеки на певний час зробила з них державників, які мають думати про суспільство, державу. Матеріал написаний за результатами дослідження, проведеного науковцями Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, і охоплює в комплексі всі владні інституції. У цій статті візьмемо з дослідження і проаналізуємо дані, які стосуються інституту президента. Для цього було визначено 10 інструментів, які передбачені Конституцією України і є його повноваженнями, а тому їх застосування не обмежується рамками правового режиму воєнного стану в Україні. Опитування проводилося шляхом анкетування політологів, соціологів, правників, журналістів, державних управлінців, науковців тощо. Тобто тих осіб, які фахово долучені до суспільно-політичних процесів у країні та можуть надати оцінку подіям останніх років. Воно показало ставлення експертів до органів влади в розрізі забезпечення інституційної спроможності та виконання своїх функцій з врахуванням порядку денного й запитів суспільства. Власне такий емпіричний матеріал став основою для написання цієї статті.