Як об’єднати українське православ’я?

Abstract

Духовна незалежність є ключовою ознакою незалежності новітньої Української держави, суверенітет і територіальна цілісність якої зазнає смертельної загрози в умовах збройної агресії Російської Федерації. Зміцнення православ’я в Україні, сприяння відкритому діалогу між церквами – пріоритети державної політики у сфері міжконфесійних відносин, дослідження яких є актуальним, має важливе наукове і практичне значення. Метою статті є аналіз становлення й розвитку основних православних церков України, проблеми та перспективи об’єднавчих процесів в українському православ’ї, роль державних і релігійних інституцій у цьому процесі. Акцентується на важливій ролі церкви в житті суспільства та країни, на тяглість екуменічного руху в українській історії. Розкривається роль і участь державних інститутів у єднанні православних церков в Україні. Виокремлені й охарактеризовані ймовірні основні кроки, за допомогою яких можна подолати розкол серед православних. Досліджено, що діяльність ПЦУ й УПЦ, їх вплив на суспільство, їхня політика залежить від центру звідки керується відповідна організація. Зроблено передбачення, що потрібно робити кожній із сторін для побудови помісної церкви України і скільки часу може зайняти цей процес. Створення помісної церкви – це створення єдиного світогляду, це означає мати український дух і патріотичну позицію працювати на ідею. Перехід до ПЦУ не має бути насильницьким чи одномоментним – потрібні різні підходи для мирного співіснування церков, і істотна роль в цьому процесі належить державі. Для створення єдиної церкви в Україні важливо, щоб держава підтримувала цей процес і забезпечувала релігійну безпеку та духовну незалежність. Отже, питання об’єднання церков і створення єдиної помісної церкви залишається складним і потребує не лише підтримки з боку суспільства та держави, але й рішучих дій від церковного керівництва.