Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/23174
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКалакура, Олег Ярославович-
dc.contributor.authorКалакура, Ярослав Степанович-
dc.date.accessioned2025-06-16T06:34:46Z-
dc.date.available2025-06-16T06:34:46Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКалакура О. Я., Калакура Я. С. Культурний транзит в етнічній політиці воюючої України // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. - Івано-Франківськ. - 2024. – №. 18. – С.149-158uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/23174-
dc.description.abstractУ статті з’ясовується сутність і місце культурного транзиту в етнополітиці України на тлі окупаційно-геноцидної війни РФ проти України. Масові вбивства, руйнування історико-культурної спадщини, тимчасова окупація частини території спонукали появу близько 12,2 мільйона вимушено переміщених осіб в країні та за її межами – переселенців і біженців різного етнічного походження, що докорінно змінило етнонаціональну структуру населення та призвело до переміщення культурних цінностей. Мільйони громадян України, які внаслідок агресії Росії опинилися за кордоном, отримавши притулок і захист у демократичних країнах, з одного боку, інтегруються в суспільства, які надають їм можливості для інклюзії, а з іншого – зберігають культурну ідентичність, зв’язок з батьківщиною і всіляко її підтримують у протистоянні з ворогом. Збереження ідентичності й культурного коду українських біженців від війни, сприяння їх поверненню є однією з пріоритетних складових етнічної політики України.Війна РФ проти України стала важким і неочікуваним випробуванням для українського суспільства на самозбереження, виживання, політичну зрілість, етнокультурну стійкість, національну і громадянську єдність. Ворог під виглядом «денацифікації» знищує українську ідентичність, її етнокультурну складову, прагне розколоти суспільство, розпалює міжетнічну ворожнечу. За таких умов пріоритетним завданням етнополітики залишається консолідація суспільства шляхом утвердження етнічної та громадянської ідентичностей суспільства, підтримка україноцентричних етнополітичних процесів, насамперед у сфері культури й історичної пам’яті. Потужний імпульс отримав природний процес повернення зрусифікованих українців до власної культурної традиції, цінностей, рідної мови – культурний перехід. Етнічна політика країни, втягнутої у війну, повинна враховувати прагнення українців до консолідації за одночасної протидії спробам дискримінації або примусової акультурації громадян. З’ясовано, що агресія РФ засвідчила високий рівень культурної резильєнтності українців, акти-візувала додаткові резерви утвердження етнічної та мовної ідентичності громадян, використання української мови і повсякденному спілкуванні, зростання її ролі як мови міжетнічного спілкування, адже інтерес до оволодіння українською мовою виявляє дедалі більша частина національних меншин. Обґрунтовано низку пропозицій щодо врахування культурного транзиту українців у розробці та реалізації спеціальних додаткових заходів на захист і підтримку поширення української культури й української мови в середовищі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і біженців від війни за кордоном.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectкультурний транзит (перехід)uk_UA
dc.subjectросійсько-українська війнаuk_UA
dc.subjectетнічна політикаuk_UA
dc.subjectкультураuk_UA
dc.subjectнаціяuk_UA
dc.subjectідентичністьuk_UA
dc.subjectкультурна резильєнтністьuk_UA
dc.titleКультурний транзит в етнічній політиці воюючої Україниuk_UA
dc.title.alternativeCultural transit in the ethnic politics of warriant Ukraineuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 18

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
19 (2).pdf353.39 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.