Концепт спроможності держави в сучасному історико-політологічному дискурсі

Abstract

Доведено, що сучасні виклики окреслюють особливі вимоги до державної влади як інституту, здатного управляти суспільством. Розкрито, що першорядне значення набувають політичні властивості та якості державної влади, що відображають її функціональну спроможність і реальні здатності врегулювання конфліктів. Вони залежать від міжнародних відносин, політичної системи національної держави, характеру правлячого режиму, системи державного управління та прийняття рішень. Оцінка цих параметрів дає змогу зрозуміти спроможність (можливості й перспективи) тієї чи іншої держави в довгостроковій і середньостроковій перспективі. За цих умов саме оцінка спроможності держави дає змогу пізнавати ступінь реального задоволення від цілепокладання, організації та регулювання суспільних запитів, а в подальшому – на підставі отриманих даних розробляти заходи та пропозиції щодо підвищення рівня ефективності владарювання.Розглянуто різні підходи до розуміння й вивчення державної спроможності, що склалися в політичній науці, основні аспекти державної спроможності країн світу, пов’язані із зовнішнім і внутрішнім контекстом існування та функціонування відповідних держав. Охарактеризовано сутність феномену державної спроможності / неспроможності та визначено політичні параметри спроможності держави та політичні ризики функціонування державної влади в умовах проблемної державності. Акцентовано увагу на тому, що політична ефективність державної влади в сучасних умовах є визначальним чинником забезпечення державної спроможності. Далеко не всі держави однаково здатні гарантувати своїм громадянам забезпечення зовнішньої безпеки, внутрішнього порядку, легітимності, управління та розвитку. Окреслені нові виклики, які впливають на владні ресурси спроможності держави в умовах формування нового світового порядку. Артикульовані потенційні можливості їх реалізації в Україні, які виникли під час глобальної війни. Зазначено, що, даючи визначення поняттю «спроможна держава», доречно враховувати два взаємозалежні між собою питання – легітимність влади в очах населення та суб’єкти укріплення держави. Легітимізація влади забезпечується загальними інститутами та відносинами, які одночасно сприяють послабленню та навіть руйнуванню держави, а послаблення владних інститутів призводить до делегітимації влади та подальшої деградації країни.