Релігійна складова національної безпеки держави

Abstract

Стаття присвячена аналізу релігійної складової як важливого елемента національної безпеки держави. У роботі розглядаються релігійні аспекти, які впливають на національну ідентичність, соціальну згуртованість і стабільність держави. Особливу увагу приділено процесам секуляризації та їхньому впливу на політичну культуру і безпеку. Проаналізовано роль релігії в сучасних політичних процесах, а також вплив релігійних конфліктів, екстремізму та тероризму на національну безпеку. У статті також розглянуто випадки релігійного сепаратизму та порушення прав релігійних меншин, які можуть створювати внутрішні та зовнішні загрози для держави. В статті окреслено важливість впровадження ефективної етноконфесійної політики, яка забезпечить релігійну свободу, міжконфесійний діалог і захист держави від релігійно мотивованих загроз.Мета та завдання статті. Метою статті є дослідження особливостей релігійної складової національної безпеки держави. Відповідно до мети, сформовані такі завдання дослідження: проаналізувати вплив релігії на національну безпеку; дослідити особливості взаємовпливу релігії та національної безпеки держави та охарактеризувати основні загрози національній безпеці; окреслити актуальні проблеми впровадження та реалізації ефективної етноконфесійної політики на прикладі України.Методи. Під час аналізу особливостей релігійної складової національної безпеки держави використовувались такі загальнонаукові методи, як метод аналізу, метод порівняння, а також системний метод, функціональний метод та інституційний метод.Результати дослідження. Для ефективної протидії загрозам та викликам релігійного характеру необхідно впроваджувати комплексні державні стратегії, які включали б: гарантування релігійної свободи та прав релігійних меншин, що сприяє зміцненню соціальної стабільності, запобігання радикалізації та боротьба з релігійним екстремізмом через моніторинг та протидію терористичним організаціям, посилення міжконфесійного діалогу, що дозволяє уникати конфліктів на релігійному ґрунті, співпраця з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення глобальних загроз, пов’язаних із релігійними конфліктами та релігійним екстремізмом тощо.