Проблема реалізації історичного досвіду пластового виховання в реаліях сучасності

Abstract

У статті розглянуто складність, неоднозначність та проблему використання історичного досвіду виховання в «Пласті» у сучасній роботі з дітьми та молоддю. Для сучасної соціальної та позашкільної педагогіки значний науковий і практичний інтерес становить досвід пластової організації, яка за складних суспільно-політичних умов продемонструвала значні потенційні можливості щодо доповнення і розвитку інтелектуального, духовного, фізичного становлення дітей та підлітків, які здійснювали школа, сім’я, церква та інші соціальні інститути. Чимало завдань, які успішно розв’язувалися «Пластом» за різних суспільних умов і державно-політичних режимів, стали особливо злободенними для сучасного молодіжного середовища. Ідеться про формування активної життєвої позиції, додержання здорового способу життя, несприйнятливість до наркогенних речовин, плекання почуттів колективізму і взаємовідповідальності, збереження етнокультурної толерантності, викорінення різних “вад національного характеру“ та розв’язання інших виховних завдань, актуальних як у ХХ, так і в XXI ст. За пануючих на західноукраїнських землях у міжвоєнний період суспільно-політичних умов «Пласт» набрав виняткового значення в національно-патріотичному вихованні юнацтва, що явно не збігалося (суперечило) із державною освітньою політикою. Розвиток пластового руху на західноукраїнських землях у 1911-1939 рр. засвідчує, що його історичний досвід і практика відповідають завданням і можуть ефективно використовуватися у формуванні зростаючого покоління сучасної України.