Наглядові ради в юридичних особах приватного права

Abstract

В статті аналізується особливості корпоративного управління в юридичних особах приватного права. Особлива увага приділяється наглядовій раді як органу корпоративного управління. Зазначається, що насьогодні наглядова рада є іманентним елементом корпоративного управління не лише товариств капіталів (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, державне унітарне підприємство, підприємство з часткою державної власності не менше 50%), але й ряду інших організаційно-правових форм юридичних осіб (заклади охорони здоров’я, вищі навчальні заклади, установи, наукові установи і т.д.). Авторка підкреслює, що закріплення наглядових рад як в товариствах капіталу, так і в інших правових формах обумовлюється «стиранням» меж між товариствами капіталів, запозиченням елементів корпоративного управління економічно розвинутих країн. Важливою передумовою також стало підписання у 2017 р. Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, де викладені ключові принципи та йдеться про те, що підприємства повинні підтримувати та дотримуватися принципів належного корпоративного управління, розвивати й застосовувати належну практику корпоративного управління, в тому числі у групах підприємств. Авторка систематизує господарські організації, в складі яких утворюється наглядова рада. Аналізується їх компетенція та завдання, встановлюються відмінності в правовому регулюванні. Констатується, що створення наглядової ради як органу корпоративного управління передбачено в публічних акціонер-них товариствах, закладах охорони здоров’я, наукових установах, вищих учбових закладах (в порядку експерименту) та ряді інших установ. Підсумовується, що основна місія наглядової ради – це захист інтересів акціонерів, власника, держави, гарантування їх прав та інтересів, забезпечення інтересів інших груп стейкхолдерів: працівників, інвесторів, держави, суспільства в цілому. Їх завдання та компетенція суттєво різняться, що зумовлено рядом факторів, зокрема відмінностями: 1) організаційно-правової форми (товариство, установа, тощо); 2) форми власності; 3) сфери діяльності (охорона здоров’я, освіта, оборонно-промисловий комплекс, тощо).