Інтертекстуальність роману Йозефа Рота «Тарабас»

Abstract

Досліджується інтертекстуальна природа роману „Тарабас” австрійського письменника ХХ ст. Йозефа Рота. З‟ясовано, що у романі „Тарабас” присутні алюзії, які відсилають до повісті Г. Флобера „Легенда про святого Юліана Милостивого” та роману Ф. Достоєвського „Злочин і кара”. Встановлено, що інтертекстуальний горизонт Й. Рота вводить у авторський текст біблеїзми (оповідь про Самсона і Далілу, притча про блудного сина) і казкові мотиви (з літературної спадщини Талмуду і Мідрашу). Доведено, що перманентною метаідеєю роману виступає концепт „гріх/спокута”, наявний на рівні образності і змісту. Автор вважає, що роман „Тарабас” слід розглядати як спробу Й. Рота на індивідуальному рівні розв‟язати проблему віри, безпосередньо причетну до пошуків авторської ідентичності.