Особливості класифікації скульптури в контексті дослідження малих архітектурних форм

Abstract

У статті розглянуто малі архітектурні форми як невід’ємні елементи міського простору, за допомогою яких можна досягти композиційної рівноваги та створити комфортні умови відпочинку й культурного розвитку. З’ясовано, що скульптурні групи в поєднанні з іншими видами МАФ мають не лише естетичне значення, але й беруть участь у побудові пропорційності й масштабності простору. Доведено, що скульптура, наділена художніми рисами й органічно пов’язана з природним середовищем, надає території яскравої неповторності.