ПАРТІЇ ЕТНІЧНОЇ БІЛЬШОСТІ ЯК СУБ’ЄКТИ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ середини ХІХ – початку ХХ ст.

Abstract

У статті проаналізовані інституціоналізація та діяльність партій етнічної (української) більшості, які здійснювали посередницько-репрезентативні функції, в Галичині й на Буковині у середині ХІХ – на початку ХХ століть. Не зважаючи на відмінності позицій у ставленні до нації-держави, бачення шляхів захисту культурного ресурсу етнічності, усі українські партії виявляли одностайність у баченні державницького майбутнього українського народу, насильно роз’єднаного імперіями. Український політичний табір в Галичині й на Буковині єднали ідеї етнонаціональної окремості українців та необхідності створення в перспективі незалежної і соборної української держави, вимоги рівноправності українців серед інших народів Австро-Угорщини, поділу існуючих коронних країв та виділення українських земель Галичини й Буковини в цілком автономну адміністративну одиницю в межах Цислейтанії.