Проблеми переосмислення сакральних традицій в українському мистецтві.

Abstract

У статті проаналізовано суперечливі аспекти співіснування богослужбово канонічного й етнокультурного у сучасній українській музиці. Розглянуто розмаїття жанрово тематичного спектру української сакральної творчості, в якій застосування новітньої стилістики є засобом розкриття духовної ідеї. Виявлено стійку тенденцію до синтезу авторського стилю і стилю національного мислення, який на вищому рівні узгоджується з параметрами богослужбової традиції. З’ясовано, що важливим є те наскільки композитор зміг вловити емоційний стрій і сенс сакрального змісту тієї чи іншої молитви, а також передати у своїх творах цей зміст так, щоб не порушити інтравертну природу національних молитвоспівів. А переосмислення культових засад на ґрунті національних традицій і, водночас та й сама національна традиція на межі ХХ й ХХІ століть осмислюється як сакральна.