Формування медіаграмотності учнів 11 класу на уроках історії України як засіб протидії дезінформації та історичним міфам

Abstract

Дипломна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних, соціально-психологічних та практичних аспектів формування медіаграмотності учнів 11 класу на уроках історії України. У Розділі 1 «Теоретико-методологічні засади формування медіаграмотності в шкільній історичній освіті» розкрито понятійно-термінологічний апарат медіаосвіти, проаналізовано зв’язок медіаграмотності з цифровою, інформаційною та візуальною компетентностями. Проаналізовано державну освітню політику України (Концепцію впровадження медіаосвіти) та інтеграцію критичного аналізу медіатекстів у шкільний курс історії. У Розділі 2 «Історичні міфи та дезінформація як інструмент маніпулятивного впливу та виклик шкільному курсу історії України для 11 класу» досліджено природу історичних міфів (власне міфи, контр-міфи, анти-міфи) та розмежовано поняття місінформація, дезінформація, малінформація. Визначено соціально-психологічні чинники вразливості молоді до впливу фейків (когнітивні упередження, ефект підтвердження, ілюзія правди) та механізми роботи пропаганди в цифровому середовищі (Telegram, TikTok, ботоферми). У Розділі 3 «Педагогічний інструментарій медіаграмотності у розвитку критичного мислення старшокласників» обґрунтовано роль критичного мислення як базису стійкості учнів до маніпуляцій. Окреслено методи верифікації та аналізу суперечливих подій історії України ХХ–ХХІ ст. через роботу з різноманітними медіаджерелами, першоджерелами та розрізнення фактів і суджень. У Розділі 4 «Методика використання педагогічних технологій формування медіаграмотності здобувачів освіти у навчанні історії України в 11 класі» представлено практичний складник роботи. Автор пропонує покрокові алгоритми деконструкції міфів за допомогою фактчекінгу та описує впровадження інтерактивних технологій. Встановлено, що найбільш дієвим інструментом є залучення одинадцятикласників до активного дослідницького аналізу першоджерел, деконструкції пропагандистських кліше та самостійного створення медіаконтенту, що дозволяє подолати когнітивний конформізм та «інформаційні бульбашки» цифрового простору.