Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент забезпечення сталості бізнесу в умовах воєнної економіки

Abstract

У статті досліджено корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) як стратегічний інструмент забезпечення сталості підприємств в умовах воєнної економіки. Повномасштабна війна в Україні трансформувала КСВ із репутаційного інструмента у ключовий механізм підтримки стійкості бізнесу, збереження довіри стейкхолдерів, стабілізації локальних громад і забезпечення сталого розвитку. У статті наведено теоретичний огляд еволюції КСВ із акцентом на такі моделі, як піраміда Керролла, концепція «потрійної нижньої лінії» та теорія зацікавлених сторін. Ці підходи адаптовано до українського контексту воєнного часу. Проведено порівняльний аналіз міжнародних моделей КСВ, що виявив регіональні особливості, зокрема домінування соціально-гуманітарних компонентів у практиках українського бізнесу. Особливу увагу приділено кейсу ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», яке ефективно адаптує свою КСВ-стратегію до умов повномасштабної війни. Компанія реалізує програми з екологічної відповідальності (зменшення викидів CO₂, оптимізація водоспоживання), підтримки працівників, інвестицій у місцеві громади та розвитку сталого бізнесу. Використання показників ефективності (KPI) дозволяє фіксувати досягнення в екологічній, соціальній та економічній сферах, що підтверджує стратегічну значущість КСВ у кризових умовах. Корпоративна соціальна відповідальність виступає стратегічною основою життєздатності та відновлення бізнесу в умовах кризи. Її системна інтеграція, підкріплена державно-приватним партнерством і механізмами нефінансової звітності, сприяє зростанню репутаційного капіталу, зміцненню залученості стейкхолдерів і підвищенню довгострокової конкурентоспроможності підприємств. КСВ є не лише інструментом реагування на виклики війни, а й фундаментом сталого повоєнного розвитку та зміцнення громадянського суспільства в Україні.