Стрес-долаюча поведінка як предиктор ризику формування адикцій в учасників бойових дій

Abstract

У статті розглядається проблема стрес-долаючої поведінки в учасників бойових дій. Проводиться аналіз основних понять, зокрема стрес-долаючої поведінки та копінг-стратегій, а також розкриваються механізми їхньої реалізації у складних життєвих ситуаціях. Стрес-долаюча поведінка розглядається як специфічний вид соціальної поведінки, що спрямований на активне подолання стресових впливів шляхом усвідомлених дій та інтеграції когнітивних, емоційних і поведінкових компонентів психіки, що забезпечує адаптацію до нових умов життєдіяльності та підтримує функціонування особистості на необхідному рівні. У роботі акцентується увага на ролі стрес-долаючої поведінки як потенційного предиктора розвитку адиктивної поведінки у осіб, які зазнали травмуючих впливів бойових дій. Виділяються продуктивні та непродуктивні стратегії подолання стресу: продуктивні стратегії забезпечують конструктивне ставлення до стресових подій, сприяють переосмисленню пережитого та посттравматичному зростанню, тоді як непродуктивні стратегії проявляються в униканні проблем та використанні психоактивних речовин як засобу втечі від реальності, тимчасового зменшення психологічного дискомфорту та ескапістського занурення у змінений стан свідомості. Особлива увага приділяється важливості цілеспрямованої психологічної роботи з ветеранами війни, зокрема розробці програми психологічної підтримки, спрямованої на формування та розвиток продуктивних копінг-стратегій. Така робота сприяє послабленню деструктивних посттравматичних афектів, формуванню нового конструктивного змісту пережитого досвіду, інтеграції травматичних подій у цілісну життєву історію особистості, що забезпечує подальший розвиток та трансформацію особистості, стаючи основою посттравматичного зростання, підвищення психічної стійкості та профілактики адиктивної поведінки.