Емпіричне дослідження впливу резильєнтності на психологічне благополуччя студентів в умовах війни

Abstract

Стаття присвячена дослідженню впливу резильєнтності на психологічне благополуччя студентів в умовах війни. Дослідження проводилось на вибірці з 32 студентів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника з використанням таких методик: опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (MHC-SF-UA), Шкала стресостійкості Коннора-Девідсона – 10 (CD-RISC-10), «Опитувальник позитивних і негативних афектів» (Questionnaire On Positive and Negative Affects (OPANA)) та «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі» (The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)). Результати дослідження засвідчили, що більшість студентів мають задовільний рівень психічного здоров’я, при цьому третина з них характеризується низьким рівнем суб’єктивного благополуччя. Кореляційний аналіз виявив взаємозв’язки між стабільністю психічного здоров’я та Шкалою стресостійкості Коннора-Девідсона, що свідчить про здатність студентів адаптуватися до складних життєвих ситуацій та зберігати внутрішній баланс у стресових умовах; між стабільністю психічного здоров’я та модифікованою шкалою психологічного благополуччя BBC-SWB, що дозволяє припустити взаємозв’язок життєвої задоволеності та емоційної врівноваженості; між Шкалою стресостійкості Коннора-Девідсона – 10 та Модифікованою шкалою психологічного благополуччя BBC-SWB, що свідчить про те, що чим більш психологічно благополучно відчувають себе студенти, тим вищим є рівень резильєнтності; між результатами за шкалою ОПАНА та Модифікованою шкалою психологічного благополуччя BBC-SWB, що свідчить про те, що чим більше позитивних афектів відчуває людина, тим вище вона оцінює суб’єктивний рівень психологічного благополуччя. Загалом шкала BBC-SWB продемонструвала значущі позитивні зв’язки як із показниками психічної стабільності, так і зі стресостійкістю, що підтверджує тісний взаємозв’язок суб’єктивного благополуччя з особистісними ресурсами подолання стресу та збереження психічного здоров’я. Узагальнення результатів засвідчує, що студенти з вищим рівнем резильєнтності мають вищий рівень психологічного благополуччя. Отже, резильєнтність постає не лише як механізм протидії стресу й травматичним впливам війни, а й як важлива умова збереження психічного здоров’я та особистісного розвитку.