Лінгвалізація образу жінки в Добриловому Євангелії 1164 року: етимологійний, словотвірний і лексичний аспекти

Abstract

У статті акцентовано увагу на важливості й необхідності використання писемних пам’яток як основних джерел вивчення історії загальних назв осіб жіночої статі в українській мові. Cхарактеризовано Добрилове Євангеліє – церковно-релігійний манускрипт ХІІ ст. що належить до українських пам’яток, уміщує чимало власне українських ознак і може послужити джерельною базою для дослідження найменувань жіночого роду давньоукраїнської мови. У транслітерованому виданні Добрилового Євангелія 1164 року зафіксовано невелику кількість іменників зі значенням особи жіночої статі, яка характерна для канонічного євангельського тексту. Це питомі й запозичені назви, праслов’янського і церковнослов’янського походження, прості й похідні слова, загальновживані і спеціальні, що відзначені з різною частотністю в рукописі та переважно з церковнослов’янським написанням.