Археологія верхнього Попруття

Abstract

Бакалаврська робота присвячена археології Верхнього Попруття – регіону в межах сучасної Івано-Франківської області України. Дослідження систематизує пам'ятки від палеоліту (стоянки Коростувата, Молодове V) до середньовіччя (городища в Пруті, Неполоківцях, Василеві). Особлива увага приділена ключовим культурам: трипільській (поселення в Білій, кераміка типу Cucuteni-Трипілля B–C), комарівсько-тшинецькій (могильники в Комарові, бронзові знаряддя), черняхівській (поселення в Ріпневі, римські імпорти), а також слов'янським ранньосередньовічним пам'яткам (лука-райковецька культура, городища в Хотимирі). Робота аналізує топографію поселень уздовж річки Прут, поховальні обряди (інгумація, кремація), матеріальну культуру (кераміка, знаряддя праці, прикраси) та міжрегіональні зв'язки (з Карпатами, Подністров'ям, Балканами). На основі польових матеріалів, музейних колекцій (Чернівецький краєзнавчий музей, Івано-Франківський археологічний музей), звітів ДАСП та сучасних публікацій (Б. Томенчук, І. Кочкін) автор реконструює хронологію культурних трансформацій, міграції та етногенез. Висновки підкреслюють роль Верхнього Попруття як контактної зони між лісостепом і горами, що визначила його значення для вивчення праслов'янських процесів та середньовічної урбанізації Прикарпаття.