Наукова та громадська діяльність Івана Вагилевича

Abstract

Бакалаврська робота присвячена науковій та громадській діяльності Івана Вагилевича (1811–1866) – видатного українського поета, філолога, фольклориста, етнографа та священика УГКЦ, одного з засновників «Руської трійці». Дослідження охоплює ключові етапи його біографії: народження в с. Ясень (Івано-Франківська обл.), навчання у Львівській духовній семінарії та університеті, організацію літературного гуртка «Руська трійця» (1833 р.) разом з Маркіяном Шашкевичем та Яковом Головацьким, співавторство альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.), що став маніфестом українського відродження в Галичині. Особлива увага приділена науковим працям та філологічним дослідженням. Громадська діяльність аналізується через призму участі в революційних подіях 1848 р., агітації за права селян на Закарпатті, роботи перекладачем і коректором у львівських виданнях, а також конфліктів з цензурою та церковними властями, що призвели до фінансових труднощів. На основі архівних документів, мемуарів, листування та історичних студій автор оцінює роль Вагилевича в становленні української етнографії, фольклористики та національного відродження. Висновки підкреслюють його внесок як піонера наукового вивчення карпатських культур та борця за культурну автономію українців в Австрійській імперії.