Суспільно-політичні процеси в Болгарії (1918 -1923 рр.)

Abstract

Бакалаврська робота присвячена аналізу суспільно-політичних процесів у Болгарії в період 1918–1923 рр. – час глибокої кризи після поразки в Першій світовій війні. Дослідження розглядає наслідки Нейїського мирного договору (1919 р.), який призвів до територіальних втрат, репарацій та демілітаризації, а також внутрішню нестабільність: падіння уряду, аграрну кризу, страйки та повстання селян. Особлива увага приділена діяльності Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) під керівництвом Александра Стамболійського, його реформам (земельна реформа, трудова повинність, кооперативний рух) та конфліктам з опозицією. Робота аналізує Вересневе повстання 1923 р., організоване Болгарською комуністичною партією, та державний переворот 9 червня 1923 р., що призвів до вбивства Стамболійського та встановлення авторитарного режиму Александра Цанкова. На основі документів, преси, мемуарів та історичних праць автор оцінює вплив зовнішніх факторів (Антанта, сусідні держави) та внутрішніх соціальних конфліктів на трансформацію болгарського суспільства. Висновки підкреслюють перехід від демократичних експериментів до авторитарних тенденцій як характерну рису балканської політики міжвоєнного періоду.