Пошуки ідентичності у просторах пам’яті (на основі романів Марі-Франс Клер та Вікторії Белім)

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблеми ідентичності у творах письменниць з українським корінням, зокрема у романі Марі-Франс Клер «П’ять майорців для мого незнайомця» та Вікторії Белім «The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir». Методологією дослідження слугує феноменологія пам’яті, запропонована Полем Рікером та розроблена Аляйдою Ассман. Крізь призму автобіографічних романів письменниці розгортають власні спогади про родину, таким чином через індивідуальну пам’ять прагнуть осмислити історичну дійсність України, пережити травматичний досвід родинних таємниць, щоб увиразнити свою ідентичність, пройти складний шлях самоідентифікації для віднайдення себе. У геополітичному просторі мультикультуралізму особистість шукає тих символів, маркерів, концептів, які допомагають не втратити зв’язок з предками, не розгубити цінності, не озлобитися й не розчинитися серед різних культурологічних, суспільних чи інших реалій. Вибір творів Марі-Франс Клер та Вікторії Белім зумовлений тим, що обидві авторки переживають схожий травматичний досвід, обидві вибудовують свої твори у формі спогадів, звертаються до драматичних історичних моментів України й прагнуть неупереджено, але при цьому не менш емоційно, простежити складний процес самоідентифікації українок та знайти примирення з собою, прийняти своє українське коріння. Їх досвід, зафіксований у формі художніх творів, стає частиною культурної пам’яті українського народу та допомагає розкрити специфіку української ідентичності різними мовами, а отже – донести до представників іншого мультикультурного середовища сутність української трагедії, допомогти зрозуміти причини необхідності остаточної перемоги у боротьбі за незалежність.