Аналіз загроз когнітивній безпеці українського суспільства: класифікаційні підстави

Abstract

У статті визначено загрози когнітивній безпеці держави та суспільства на основі наявних доктринальних та нормативно-правових документів; визначено джерела, передумови та закономірності виникнення і прояву загроз. Проаналізовано проблеми, пов’язані з класифікацією загроз когнітивній безпеці держави. Охарактеризовано внутрішні чинники, які можуть спричинити загострення ситуації в Україні. Узагальнено підходи, що існують у науковій літературі, щодо класифікації загроз. Виділено основні класифікаційні ознаки та розроблено багатокритеріальну класифікацію загроз когнітивній безпеці держави на основі ієрархічного аналізу. Також визначено головні та потенційні загрози на всіх рівнях національної безпеки України.Проведено детальний аналіз загроз з використанням різноманітних підходів та підстав для класифікації. Аналіз вказує на відсутність єдиного підходу до визначення та розуміння загроз когнітивній безпеці. Інколи їх прирівнюють до загроз національній безпеці або ж інформаційній сфері, а також до кіберзагроз.У наукових джерелах іноді відбувається ототожнення цих понять, або, навпаки, класифікація загроз за різними критеріями. Автор статті розглядає загрози когнітивній безпеці України як ключові чинники, що призводять до негативних явищ, які загрожують національним інтересам в політичній сфері та організації національного безпекового простору. Ці загрози можуть мати глобальний або локальний характер і бути пов’язані з ризиками в інших сферах, що впливають на національний безпековий простір та міжнародну безпеку.Задля протидії реальним та потенційним загрозам когнітивній безпеці, стратегічним завданням держави є створення ефективного механізму забезпечення когнітивної безпеки. Він включає систематичну діяльність, низку заходів та функціонування державних інституцій, аналітичних центрів, громадських організацій.