Морально-духовні чинники розбудови незалежної української держави в поглядах В. К. Липинського

Abstract

Розглянуто погляди вітчизняного історика та політолога, представника консервативного напряму української суспільно-політичної думки В. К. Липинського щодо морально-духовних чинників та ролі національної аристократії у творенні незалежної Української держави та нації. Розкрито його бачення генетичного зв’язку держави та нації, провідної ролі еліти в їх розбудові. Акцентовано увагу на принциповій важливості в процесах будівництва нації першочерговості створення інституту держави над питаннями сфери культури. Розкрито проблему засад інтегрування до української нації національних меншин. Концептуальну модель української нації вчений розумів як об’єднання всіх національних спільнот, які проживають на теренах держави, за принципом почуття територіального патріотизму, а не етнічної належності. Тобто шлях розбудови незалежної, суверенної держави та нації мислитель бачив на шляху добровільного об’єднання всіх громадян, які спільно проживають на одній території. Критерієм відмінності понять «патріотизм» і «шовінізм», що є різновидами націоналізму, провідник українського націєтворення вважав ставлення до держави з точки зору їх державотворчого (патріотизм) або руйнівного (шовінізм) потенціалу.Здійснено аналіз міркувань мислителя над проблемою шляхетності й аристократизму, брак яких він вбачав у тогочасній українській еліті. Учений аргументовано доводив, що без існування незалежної держави майбутнє української нації залишатиметься під загрозою, а тому пропонував провідним верствам об’єднатися і зосередити зусилля на розбудові української держави. Погляди В. К. Липинського щодо перспектив розбудови національної держави базуються на ідеї територіального патріотизму, де ключову роль у національно-державному будівництві мають грати чинники єдності, високої моралі та духовності, а не етнічної належності. Водночас для збереження власної ідентичності та само-бутності українського народу надзвичайно важливим є збереження, захист і поширення української мови та культури.