Трансформація підходів до легітимації влади в різних історичних періодах

Abstract

У статті проаналізовано еволюцію підходів до легітимації влади в різні історичні періоди – від домодерної до постмодерної епохи. У дослідженні розглянуто ключові механізми та особливості легітимації, що формувалися під впливом соціально-культурних, політичних та економічних змін. Визначено, що в домодерну добу легітимація влади базувалася переважно на традиціях, божественному праві та родовій спадковості. Монархічні та релігійні інститути відігравали провідну роль у забезпеченні стабільності політичних систем, а влада правителя сприймалася як даність, закріплена соціальною ієрархією. З’ясовано, що з настанням модерної епохи легітимація влади зазнала суттєвих змін, які були пов’язані з поширенням ідей народного суверенітету, конституціоналізму та правової держави. Виборчі механізми, розвиток демократії і правова регуляція діяльності урядів сприяли зміцненню легітимності державної влади через громадянську участь та правові норми. Доведено, що в постмодерну епоху концепція легітимації зазнала кризи через щораз більшу недовіру до традиційних політичних інститутів, деконструкцію великих наративів та посилення ролі віртуальних комунікацій у політичному дискурсі. Державна влада дедалі більше покладається на медійні та візуальні засоби впливу, що призводить до розмиття критеріїв легітимності. Аналіз цих процесів дає змогу глибше зрозуміти виклики, з якими стикаються сучасні політичні системи, та окреслити перспективи їхньої трансформації.