Новаційні тенденції вокального виховання молодих спеціалістів-музикантів у вищій школі

Abstract

Фізіологічна (біофізична) природа співацького процесу як “живого ” музичного інструменту лежить в основі всіх сфер вокальної діяльності - концертно-виконавській, педагогічній, науково-пошуковій тощо. Тому пошуки новітніх шляхів удосконалення навчального процесу вокальної підготовки спираються на максимальну взаємодію тих спільних рис, які здатні якнайповніше розкрити можливості педагогічного впливу на формування висококваліфікованого спеціаліста. У статті автор зосереджує увагу на комплексному характері теоретико-методичних засад і практично-індивідуальних занять співом, які в послідовній і строго систематизованій структурі навчальних завдань здатні ефективно формувати творче мислення й раціонально-інтелектуальний підхід до розвитку як вокально-технічної бази співака-виконавця, так і навчально-виховного процесу загалом, у тому числі і в системі масового музично-естетичного виховання.