«КОЖЕН З НАС ЗАЛИШАВСЯ НА СВОЄМУ БОЦІ ОГОРОЖІ…» (ДИЛЕМИ КУЛЬТУРИ МІЖЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПАМ’ЯТОК ЛІТЕРАТУРИ ЕТНОНАЦІЙ ГАЛИЧИНИ І БУКОВИНИ)

Abstract

У статті розкриваються особливості дилеми культури міжетнічної взаємодії у Галичині й на Буковині кінця ХІХ – початку ХХ століть. На прикладі аналізу творів уродженців галицько-буковинських теренів – Л. Захер-Мазоха, К. Е. Францоза, М. Шпербера, Ґ. Дроздовського, А. Ґранаха, Й. Рота, С. Вінценза, В. Стефаника, А. Чайковського – показано, що міжкультурна комунікація на західноукраїнських землях у досліджуваний період призводила до відкриття «особистісного» в «чужому», наближення «чужого». А що комунікативна успішність діалогу культур та етнічних спільнот значною мірою визначалася тим, як реалізовувалися ресурси толерантності, то розширення «простору толерантності», зближення ціннісних принципів різних культур/релігій були неодмінною передумовою розвитку ефективних форм інтеграції. Щоправда, проти «чужих» як носіїв «чужинності» в тогочасному соціумі укорінювалися упередження і стереотипні уявлення, присутні у творах художньої літератури. Власне, вони й перетворювалися на норми суспільної поведінки, відокремлювали етнічні групи одну від одної, не сприяли зміні світоглядно-ціннісних позицій та поглядів.