НА ШЛЯХУ ДО ГАЛИЦЬКОГО МІЖЕТНІЧНОГО КОМПРОМІСУ: ПЕРЕГОВОРНІ ПРОЦЕСИ 1911–1912 рр.

Abstract

У статті проаналізована діалектика компромісів і консенсусів формалізованих та неформалізованих етнічних політичних акторів, які в Галичині мали свої особливості. Обґрунтована теза, що спроби укладення Галицького міжетнічного компромісу засвідчили можливість початку конструктивної співпраці між обома етнонаціями. Автор підкреслює, що на характер політичної діяльності українців і поляків постійно впливав фактор претензій на спільну територію проживання, а визначальними бу-ли вимоги українців стосовно запровадження територіальної автономії в реґіоні їх ареального прожи-вання. Їх аґреґували й артикулювали політичні актори українців, які обстоювали той варіант політичного консенсусу з поляками, який базувався на їхній участі в державному управлінні й запровадженні автономії. Прагнучи здобути політичну рівноправність з політичними акторами поляків в управлінні Галичиною, українці шукали підтримки в центральних органів влади, а державу трактували як партнера в спаринґу проти вимог поляків щодо розширення компетенцій уже існуючої галицької автономії.