ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ

Abstract

Актуальним напрямом міждисциплінарних до сліджень є виявлення на концептуальному рівні з по дальшим кількісним описом причинно-наслідкових закономірностей, які визначають процеси формування та розвитку соціальної напруженості. Складність зада чі пояснюється тим що наслідки затяжного характеру корона-кризи, а також повномасштабного військового вторгнення на територію України з тимчасовою окупа цією окремих територіальних систем відчутно активу ють низку нових чинників, вплив яких не був харак терний на процеси розвитку суспільства та держави в мирний час, а також змінюють акценти в пріоритет ності чинників, котрі визначають рівень соціального напруження на загальнонаціональному рівні та в регі ональному розрізі. В статті висвітлено окремі результати проведеного дослідження існуючих підходів до вивчення та аналізу соціальної напруженості, а також запропоновано реко мендації щодо формування концептуальної моделі ана лізу соціальної напруженості. В процесі формування концептуальної моделі аналізу соціальної напружено сті, а також в ході подальшої постановки задач оціню вання, аналізу та прогнозування рівня розвитку даного явища в сучасних реаліях запропоновано враховува ти низку чинників, котрі визначають поточний етап розвитку українського суспільства в умовах наслідків пандемії та війни. Спираючись на проаналізовані праці вітчизняних дослідників, а також власні розробки автора, доведено, що в процесі побудови концептуальної моделі аналізу соціальної напруженості на рівні регіону всередині ок ремо взятої держави слід включити основні чинники що впливають на соціальну напруженість на глобаль ному, загальнодержавному та регіональному рівнях. В якості перспектив подальшого розвитку обраного напряму міждисциплінарних досліджень виокремлено необхідність першочергового врахування впливу актив них бойових дій в окремих регіонах країни, зростання кількості внутрішньопереміщених осіб всередині країни та їхнього матеріального забезпечення, умов воєнного стану, а також відсотка частково та повністю пошкодже ної житлової та комерційної нерухомості на показники соціальної напруженості в регіональному розрізі.