Метод обґрунтованої теорії у дослідженні практик шлюбно-сімейного партнерства та батьківства

Abstract

У статті розкриваються результати дослідження практик шлюбно-сімейного партнерства та батьківства методом обґрунтованої теорії. Аналіз текстових сегментів автонаративів розкриває суб’єктивні складові процесів конструювання практик і само­ре­ференції ідентичностей. За результатом дослідження трансформації практик поясню­ють­ся особливостями феномену самореферентної ідентичності, зокрема, моделей: «мімі­крій­ної», «стилізованої», «інклюзивної», «транспарентної». Робиться висновок, що маркованість практик моделями множинних ідентичностей уви­разнює індивідуальність їхніх смислів і характеризує ідентичності як непоступальні і непрогнозовані дискурсивні утворення.