Кристалізація письменницького методу через практику літературного перекладу (Про що говорить переклад Ф. Достоєвським бальзаківської «Євгенії Гранде»)

Abstract

Мета.Дана стаття ставить за мету конституювання та вивчення проблеми творчих передумов авторського письма, що переважно ігнорується традиційним підходом до аналізу формування авторського стилю. Дослідницька методика. Основним методом розвідки є компаративістська практика в аспекті теорії рецепції. Тобто виокремлюється в якості первісного витоку авторського методу –перекладацький досвід, який в даному разі постає першим кроком в ідентифікації власних стилістичних преференцій. Результати. Стаття показує, що творча лабораторія письменника починає активізуватися значно раніше, ніж в читацький обіг входять його власні художні тексти. Особлива вага надається перекладацькому досвіду, з якого насправді розпочався творчий шлях Ф.Достоєвського. Акцентується необхідність уваги до попереднього письменницького досвіду автора, який включає в себе, поза тим, як практику формування рецептивного смаку, так і попереднє активне «нефікційне писання» (епістолярій, щоденники, замітки тощо). Наукова новизна. Виходячи з аналізу конкретного перекладацького зразка, тут показано, що властивості опису образу та психології героя Ф.Достоєвського відштовхуються в протилежний бік від бальзаківського стилю, водночас зберігаючи у власному стилі пам’ять про зразок з присутністю в ньому романтико-реалістичного синтезу. Практичне значення. Виокремлення практики перекладу Ф. Достоєвським французького першоджерела (роман О.де Бальзака «Євгенія Гранде»)надалі має спрямувати увагу дослідників у бік розкриття тих запозичених елементів, які продукують власне авторські стильові домінанти.